понеділок, 12 лютого 2018 р.
середа, 7 лютого 2018 р.
Чотири слова, які змінюють життя
Як з’ясували вчені, до трирічного віку обсяг мозку дитини досягає 80% від розміру мозку дорослої людини. І батькам разом з вихователями під силу з ранніх років максимально розвивати його потенціал. Це може стати дуже важливим внеском у те, щоб дитина в майбутньому стала успішною та багато чого досягла в житті.
Фахівці у сфері раннього розвитку дитини своїм завданням бачать пошук оптимальних методів розвитку. І сьогодні багато хто з них стверджує, що рецепт успіху можна описати всього чотирма словами: дотики, спілкування, читання, гра. Ці слова описують головні заняття, яким батьки, виховуючи дитину, повинні приділяти увагу. Розглянемо докладніше, як саме ці дії впливають на соціальний та емоційний розвиток дітей.
Дотики батьків дозволяють дитині почуватися в безпеці. Якщо ви часто виявляєте тактильний контакт, між вами й дитиною посилюється довіра. Крім того, завдяки дотикам дитина вчиться розпізнавати обличчя (оскільки батьки наближаються до неї на близьку відстань). Ніжні дотики батьків у відповідь на плач дитини здатні її заспокоїти та зміцнити емоційний зв'язок.
Спілкування розвиває в дитини мовні навички та вчить розпізнавати голоси. Немовля вчиться вербального й невербального спілкування, коли ви реагуєте на його звуки, жести й вираз обличчя.
Читання відіграє важливу роль у розвитку мовлення та подальшому навчанні мовних навичок, читання та письма. Читання казок на ніч - чудова можливість для батьків зміцнити зв'язок з дитиною. Якщо ви щодня в один і той же час читаєте дитині або разом з нею, це дає їй зрозуміти, що обстановка, яка її оточує , безпечна й передбачувана. Це, у свою чергу, розвиває в ній упевненість у собі й самоконтроль.
Гра надзвичайно важлива для розвитку в дитини ряду ключових навичок (таких як рішення задач, прийняття рішень, творчі навички тощо). Також ігрова діяльність покращує увагу дитини. Ігровий досвід допомагає дитині розвинути соціальні навички, а це - головний компонент здорового соціального та емоційного розвитку.
Усі ці дії розвивають мозок дитини, збільшуючи число нейронних зв'язків кожного разу, коли дитина відчуває щось нове й дивовижне. На той час, коли ви віддасте дитину в дитячий садок, навички, розвинуті в результаті дотиків, спілкування, читання та ігрової діяльності, вплинуть на її успішність у навчанні й соціальному житті.
Фахівці з раннього дитячого розвитку пропонують спеціальні програми, що описують конкретні методики з вищевказаних напрямків, які батьки можуть застосовувати у вихованні маленьких дітей. Наприклад, у модулі, присвяченому читанню, підкреслюється важливість того, щоб батьки розмовляли з немовлятами з раннього віку, повторювали сказане, даються поради батькам з приводу того, як правильно виконувати ці дії, щоб досягти максимальних результатів, і т. ін.
Дані програми стають предметом бурхливих обговорень, постійно доповнюються та вдосконалюються. Однак головна роль розглянутих нами чотирьох дій у розвитку дитини безперечна. Говорячи образно, це найкращий подарунок, який ми можемо зробити для наших дітей. При цьому він нічого нам не вартує, а його переваги дитина буде відчувати протягом усього життя.
понеділок, 5 лютого 2018 р.
Ми на телебаченні!
За створення відеороліка
учні 2-Б класу та класний керівник
висловлюють ПОДЯКУ
Михайлу Кісельову.
неділя, 4 лютого 2018 р.
пʼятниця, 2 лютого 2018 р.
Рішення про батьківський комітет ухвалює школа, - МОН
Міністерство освіти не має стосунку до створення чи не створення у школах батьківських комітетів. Про це йдеться у заяві відомства, що оприлюднена у відповідь на інформацію деяких ЗМІ про нібито скасування батьківських комітетів.
У Міносвіти наголошують, що Закон України «Про освіту» визначає наявність органу батьківського самоврядування як одного з органів управління закладом, а його відносини і взаємодія зі школою буде деталізована у новому законі «Про загальну середню освіту».
«Враховуючи, що вказаний Закон є рамковим і стосується всіх складників освіти, необхідна імплементація його положень. Зокрема, у новому законі «Про загальну середню освіту» буде деталізовано порядок створення органу батьківського самоврядування та його відносин і взаємодії зі школою та її засновником (місцевими органами самоврядування). Міністерство вже працює над написанням відповідного Закону та планує подати його на розгляд Верховної Ради цього року», - наголошують у Міносвіти.
Разом з тим, у відомстві зазначають, що накази, які втратили чинність, були складовою «старого» законодавства та за своєю правовою природою мали рекомендаційний характер і не містили жодних загальнообов’язкових норм.
«Однак сьогодні рішення про створення батьківських та/або учнівських комітетів (як органів управління закладом) все ще приймає сам заклад на загальних зборах (конференції) трудового колективу. Через це наявність (відсутність) відповідних органів не залежить від бажання батьків або здобувачів освіти. Саме це має змінити новий Закон «Про загальну середню освіту», - йдеться у заяві Міністерства освіти і науки.
Як відомо, міністром освіти Лілією Гриневич підписаний наказ про втрату чинності Примірного положення про батьківські комітети (ради). Деякі ЗМІ, через невірне тлумачення норм документа, поширили недостовірну інформацію про ліквідацію батьківських комітетів у школах.
Джерело: http://osvita.ua/school/59227/
середа, 31 січня 2018 р.
неділя, 28 січня 2018 р.
На громадські обговорення винесли проект переліку осіб з особливими освітніми потребами
Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проект постанови Кабміну “Про затвердження Переліку деяких категорій осіб з особливими освітніми потребами”.
Відповідне повідомлення розміщене на сайті МОН.
“Проект розроблено для забезпечення права громадян, які потребують додаткової підтримки під час освітнього процесу, на здобуття повної загальної середньої освіти“, – пояснили у міністерстві.
У запропонованому переліку є такі категорії осіб:
- особи з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарата; хворобами нервової системи; затримкою психічного розвитку, інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями мовлення (у тому числі з дислексією);
- іншими складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами спектру аутизму);
- особи, яким встановлено електрокардіо-стимулятор або інший електронний імплантат чи пристрій;
- особи, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, визначені МОН спільно з МОЗ;
- особи, які мають захворювання, що потребують постійного медичного нагляду, або періодичного здійснення індивідуальних медичних процедур із забезпечення життєдіяльності людини та/або контролю за її станом;
- особи, які потребують відновлення стану здоров’я у закладах загальної середньої освіти санаторного типу;
- особи, які опинились у складних життєвих обставинах, влаштовані до дитячих будинків сімейного типу, соціально-реабілітаційних центрів, перебувають у школах соціальної реабілітації;
- особи, які проживають на тимчасово окупованій території, або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;
- особи, які мають статус внутрішньо переміщених;
діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту;
- особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного чи декількох класів, освітніх рівнів;
- особи, які здобувають(ли) повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи мов, або базову чи профільну середню освіту – мовою корінних народів (особи з особливими мовними освітніми потребами).
Джерело: Нова українська школа
Підписатися на:
Дописи (Atom)