АВТОР І ВЕДУЧА ЦІЄЇ СТОРІНКИ – ЛЮДМИЛА ТЕРЕХОВА.
Доброго дня, шановний відвідуваче!
Рада, що знайшли час познайомитись з автором цього веб-порталу!
Мене звати Людмила Терехова. Щоб ви зрозуміли, хто я і чим займаюся, розповім коротку історію про себе.
Народилася 23 вересня 1984 році в місті Чугуєві Харківської області. В 2001 році закінчила Есхарівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів і поступила на факультет "Початкове навчання" до Харківського педагогічного коледжу (нині Харківська гуманітарно-педагогічна академія), який закінчила з відзнакою у 2004 році. А у 2005 році вже отримала диплом з відзнакою за спеціальністю "Початкове навчання", закінчивши Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди (ХНПУ ім.Г.С.Сковороди), здобувши кваліфікацію вчителя початкових класів.
АВТОР І ВЕДУЧА ЦІЄЇ СТОРІНКИ – ЛЮДМИЛА ТЕРЕХОВА.
Доброго дня, шановний відвідуваче!
Рада, що знайшли час познайомитись з автором цього веб-порталу!
Мене звати Людмила Терехова. Щоб ви зрозуміли, хто я і чим займаюся, розповім коротку історію про себе.
Народилася 23 вересня 1984 році в місті Чугуєві Харківської області. В 2001 році закінчила Есхарівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів і поступила на факультет "Початкове навчання" до Харківського педагогічного коледжу (нині Харківська гуманітарно-педагогічна академія), який закінчила з відзнакою у 2004 році. А у 2005 році вже отримала диплом з відзнакою за спеціальністю "Початкове навчання", закінчивши Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди (ХНПУ ім.Г.С.Сковороди), здобувши кваліфікацію вчителя початкових класів.
Рада, що знайшли час познайомитись з автором цього веб-порталу!
Ось так розпочався мій шлях до дитячих сердець молодших школярів!
З 2004 по 2014 рік працювала вчителем початкових класів у КЗ "Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №30 ім.Героя Радянського Союзу С.О.Борзенка", з листопада 2014 по серпень 2015 року очолювала Чугуївський навчально-виховний комплекс №3, а з вересня 2015 і по теперішній час працюю вчителем початкових класів Чугуївського навчально-виховного комплексу №6 імені тричі Героя Радянського Союзу І.М.Кожедуба.
Б І О Г Р А Ф І Ч Н А Д О В І Д К А
Посада Вчитель початкових класівЧугуївського навчально-виховного комплексу №6 імені тричі Героя Радянського Союзу І.М.Кожедуба Чугуївської міської ради Харківської області
Громадянство Громадянка України
Число, місяць і рік народження 23.09.1984
Місце народження м.Чугуїв Харківська обл.
Освіта вища, Харківський національний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди, 2005
Кваліфікація початкове навчання
Спеціальність вчитель початкових класів
Науковий ступінь, вчене звання не маю
Володіння мовами українською, російською, англійська зі словником
Нагороди, почесні звання не маю
Загальний стаж роботи 18 років
Підвищення кваліфікації КВНЗ «ХАНО», 25.03.2011; КВНЗ «ХАНО», 26.02.2016;
Кваліфікаційна категорія Спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
Покликання!
Про педагогіку з любов’ю...
Учитель… Слово, до якого ми звикли, слово, яким називають людину, яка навчає дітей у школі.
А насправді?.. Що ховається за цими нехитрими літерами? Учитель – це не просто професія. Учитель – це стан душі.
Учитель – це особливий спосіб мислення і зрештою, життя. Жоден диплом педагогічного закладу не зробить з середньостатистичного студента Вчителя. Вчителями народжуються, отримавши від Всевишнього великий дар любові, самопожертви, вічного неспокою. А, можливо, це й не зовсім дар. Це – місія, яку людина з цим ім’ям повинна виконати в цьому житті.
Присвятивши себе учительській долі, ти освоюєш декілька «суміжних» професій. Вчитель – це справжній друг, який вміє підтримати в скрутну годину, не чекаючи цього самого навзамін.
Вчитель – це порадник, який мусить знати відповіді на всі життєво важливі питання як учнів, так і їх батьків, які виникають у них час від часу. Вчитель – це психолог, який повинен тонко розуміти усі непрості лабіринти душі своїх вихованців. Учитель – це душ пастир, який щоденно вислуховує найсокровенніші сповіді своєї пастви, пропускаючи їх через своє серце і розум. Вчитель – це режисер, який з дня у день пише сценарій навчально-виховного процесу. Він же і актор, виконавець головної ролі у своєму фільмі під кодовою назвою « Його Величність УРОК». На жаль, його глядачі не завжди самі вдячні і розуміючі. Беручись виконувати свою благородну місію, вчитель, переступивши поріг класу, мусить повністю відключити ту частину
свідомості, яка відповідає за дім, в якому завжди чогось не вистачає через мізерну зарплату; за власних дітей, на яких уже не вистачає ні терпіння, ні часу; за чоловіка чи дружину, завжди невдоволені безконечними посиденьками за зошитами, конспектами, комп’ютерами. Це все буде, але потім, коли закінчаться уроки. А
зараз, тут, у класі, ти – усміхнений, привітний, терплячий, безмежно відданий своїй справі. У тебе – найкращий вигляд, і навіть хворобам не залишається місця в твоєму житті, бо ти – Вчитель.
А ще вчитель – це вічний учень, якому приходиться все життя вчитися, щоб бути готовому дати відповідь на будь-яке , навіть саме каверзне , запитання своїх вихованців. Він мусить вчитися, щоб не відстати від технічного прогресу, який летить вперед з неймовірною швидкістю, залишаючи тих, що за ним не встигають далеко позаду, а то і за бортом.
Не зважаючи на все вищесказане, я вдячна Богу за те, що я –вчитель.
Щоденно переступаючи поріг класу, я знаю, що на там чекають з нетерпінням, з довірою і безпосередньою дитячою любов’ю. Саме дитяча бурхлива енергія не дозволяє старіти душею і тілом. А коли, я бачу сльози на очах своїх випускників, то знаю, що частина мене залишилась в кожному з них, що моя любов, самопожертва, мій вічний неспокій не впали у пісний ґрунт,а проросли на благодатній ниві, що невдовзі заколоситься добірним зерном.
Бути вчителем - це моє покликання. Це прагнення душі до саморозвитку, самовдосконалення, реалізація нелегкої місії на Землі.
Усі люди є абсолютно різними. У кожного свої мрії, сподівання, здібності, у кожного своя доля. У залежності від нахилів, розуму та можливостей люди знаходять собі справу до душі.
...І тому моє захоплення - це кулінарія.
Захоплення!
Кулінарія – це дивовижне і унікальне хобі.
Б І О Г Р А Ф І Ч Н А Д О В І Д К А
Посада Вчитель початкових класівЧугуївського навчально-виховного комплексу №6 імені тричі Героя Радянського Союзу І.М.Кожедуба Чугуївської міської ради Харківської області
Громадянство Громадянка України
Число, місяць і рік народження 23.09.1984
Місце народження м.Чугуїв Харківська обл.
Освіта вища, Харківський національний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди, 2005
Кваліфікація початкове навчання
Спеціальність вчитель початкових класів
Науковий ступінь, вчене звання не маю
Володіння мовами українською, російською, англійська зі словником
Нагороди, почесні звання не маю
Загальний стаж роботи 18 років
Підвищення кваліфікації КВНЗ «ХАНО», 25.03.2011; КВНЗ «ХАНО», 26.02.2016;
Кваліфікаційна категорія Спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
Покликання!
Про педагогіку з любов’ю...
Учитель… Слово, до якого ми звикли, слово, яким називають людину, яка навчає дітей у школі.
А насправді?.. Що ховається за цими нехитрими літерами? Учитель – це не просто професія. Учитель – це стан душі.
Учитель – це особливий спосіб мислення і зрештою, життя. Жоден диплом педагогічного закладу не зробить з середньостатистичного студента Вчителя. Вчителями народжуються, отримавши від Всевишнього великий дар любові, самопожертви, вічного неспокою. А, можливо, це й не зовсім дар. Це – місія, яку людина з цим ім’ям повинна виконати в цьому житті.
Присвятивши себе учительській долі, ти освоюєш декілька «суміжних» професій. Вчитель – це справжній друг, який вміє підтримати в скрутну годину, не чекаючи цього самого навзамін.
Вчитель – це порадник, який мусить знати відповіді на всі життєво важливі питання як учнів, так і їх батьків, які виникають у них час від часу. Вчитель – це психолог, який повинен тонко розуміти усі непрості лабіринти душі своїх вихованців. Учитель – це душ пастир, який щоденно вислуховує найсокровенніші сповіді своєї пастви, пропускаючи їх через своє серце і розум. Вчитель – це режисер, який з дня у день пише сценарій навчально-виховного процесу. Він же і актор, виконавець головної ролі у своєму фільмі під кодовою назвою « Його Величність УРОК». На жаль, його глядачі не завжди самі вдячні і розуміючі. Беручись виконувати свою благородну місію, вчитель, переступивши поріг класу, мусить повністю відключити ту частину
свідомості, яка відповідає за дім, в якому завжди чогось не вистачає через мізерну зарплату; за власних дітей, на яких уже не вистачає ні терпіння, ні часу; за чоловіка чи дружину, завжди невдоволені безконечними посиденьками за зошитами, конспектами, комп’ютерами. Це все буде, але потім, коли закінчаться уроки. А
зараз, тут, у класі, ти – усміхнений, привітний, терплячий, безмежно відданий своїй справі. У тебе – найкращий вигляд, і навіть хворобам не залишається місця в твоєму житті, бо ти – Вчитель.
А ще вчитель – це вічний учень, якому приходиться все життя вчитися, щоб бути готовому дати відповідь на будь-яке , навіть саме каверзне , запитання своїх вихованців. Він мусить вчитися, щоб не відстати від технічного прогресу, який летить вперед з неймовірною швидкістю, залишаючи тих, що за ним не встигають далеко позаду, а то і за бортом.
Не зважаючи на все вищесказане, я вдячна Богу за те, що я –вчитель.
Щоденно переступаючи поріг класу, я знаю, що на там чекають з нетерпінням, з довірою і безпосередньою дитячою любов’ю. Саме дитяча бурхлива енергія не дозволяє старіти душею і тілом. А коли, я бачу сльози на очах своїх випускників, то знаю, що частина мене залишилась в кожному з них, що моя любов, самопожертва, мій вічний неспокій не впали у пісний ґрунт,а проросли на благодатній ниві, що невдовзі заколоситься добірним зерном.
Бути вчителем - це моє покликання. Це прагнення душі до саморозвитку, самовдосконалення, реалізація нелегкої місії на Землі.
Усі люди є абсолютно різними. У кожного свої мрії, сподівання, здібності, у кожного своя доля. У залежності від нахилів, розуму та можливостей люди знаходять собі справу до душі.
...І тому моє захоплення - це кулінарія.
Захоплення!
Кулінарія – це дивовижне і унікальне хобі.
Спеціальність вчитель початкових класів
Покликання!
Про педагогіку з любов’ю...
Учитель… Слово, до якого ми звикли, слово, яким називають людину, яка навчає дітей у школі. А насправді?.. Що ховається за цими нехитрими літерами? Учитель – це не просто професія. Учитель – це стан душі.
Учитель – це особливий спосіб мислення і зрештою, життя. Жоден диплом педагогічного закладу не зробить з середньостатистичного студента Вчителя. Вчителями народжуються, отримавши від Всевишнього великий дар любові, самопожертви, вічного неспокою. А, можливо, це й не зовсім дар. Це – місія, яку людина з цим ім’ям повинна виконати в цьому житті.
Присвятивши себе учительській долі, ти освоюєш декілька «суміжних» професій. Вчитель – це справжній друг, який вміє підтримати в скрутну годину, не чекаючи цього самого навзамін.
Вчитель – це порадник, який мусить знати відповіді на всі життєво важливі питання як учнів, так і їх батьків, які виникають у них час від часу. Вчитель – це психолог, який повинен тонко розуміти усі непрості лабіринти душі своїх вихованців. Учитель – це душ пастир, який щоденно вислуховує найсокровенніші сповіді своєї пастви, пропускаючи їх через своє серце і розум. Вчитель – це режисер, який з дня у день пише сценарій навчально-виховного процесу. Він же і актор, виконавець головної ролі у своєму фільмі під кодовою назвою « Його Величність УРОК». На жаль, його глядачі не завжди самі вдячні і розуміючі. Беручись виконувати свою благородну місію, вчитель, переступивши поріг класу, мусить повністю відключити ту частину
свідомості, яка відповідає за дім, в якому завжди чогось не вистачає через мізерну зарплату; за власних дітей, на яких уже не вистачає ні терпіння, ні часу; за чоловіка чи дружину, завжди невдоволені безконечними посиденьками за зошитами, конспектами, комп’ютерами. Це все буде, але потім, коли закінчаться уроки. А
зараз, тут, у класі, ти – усміхнений, привітний, терплячий, безмежно відданий своїй справі. У тебе – найкращий вигляд, і навіть хворобам не залишається місця в твоєму житті, бо ти – Вчитель.
А ще вчитель – це вічний учень, якому приходиться все життя вчитися, щоб бути готовому дати відповідь на будь-яке , навіть саме каверзне , запитання своїх вихованців. Він мусить вчитися, щоб не відстати від технічного прогресу, який летить вперед з неймовірною швидкістю, залишаючи тих, що за ним не встигають далеко позаду, а то і за бортом.
Не зважаючи на все вищесказане, я вдячна Богу за те, що я –вчитель.
Щоденно переступаючи поріг класу, я знаю, що на там чекають з нетерпінням, з довірою і безпосередньою дитячою любов’ю. Саме дитяча бурхлива енергія не дозволяє старіти душею і тілом. А коли, я бачу сльози на очах своїх випускників, то знаю, що частина мене залишилась в кожному з них, що моя любов, самопожертва, мій вічний неспокій не впали у пісний ґрунт,а проросли на благодатній ниві, що невдовзі заколоситься добірним зерном.
Бути вчителем - це моє покликання. Це прагнення душі до саморозвитку, самовдосконалення, реалізація нелегкої місії на Землі.
Усі люди є абсолютно різними. У кожного свої мрії, сподівання, здібності, у кожного своя доля. У залежності від нахилів, розуму та можливостей люди знаходять собі справу до душі.
...І тому моє захоплення - це кулінарія.
Захоплення!
Кулінарія – це дивовижне і унікальне хобі.
Захоплення!
Кулінарія – це дивовижне і унікальне хобі.
І не тільки рідні можуть оцінити результати мого захоплення. Представляю вашій увазі мої рецепти, які було опубліковано в кулінарному виданні "Люблю готовить. Бурда-Украина":
Молодець!Так тримати.
ВідповістиВидалити