Кабінет Міністрів ухвалив рішення про прийняття державного стандарту початкової школи, який визначає, чому навчатимуть дітей з першого вересня 2018 року.
Документ містить вимоги до обов’язкових результатів навчання і компетентностей здобувачів початкової освіти.
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, у державному стандарті закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів.
Міністр повідомила, що при розробці стандарту було використано досвід Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі, а також найкращі практики української школи.
Загалом, у стандарті визначено загальні та обов‘язкові результати навчання за 9 галузями: мовно-літературною, математичною, природничою, технологічною, інформатичною, соціальною і здоров’язбережувальною, фізкультурною, громадянською та історичною, а також мистецькою.
У Міносвіти зазначають, що обов’язкові результати нового стандарту початкової освіти показують, що дитина має вміти, знати, розуміти після кожного з двох циклів навчання в початковій школі. Тобто після 2-го та 4-го класу. Світовий досвід свідчить, що дитина в ранньому віці розвивається стрибкоподібно, з огляду на це й передбачено окремі вимоги саме після таких циклів навчання. Адже дитина під час навчання на першому циклі початкової школи та другому має різні особливості розвиту, сприйняття інформації тощо.
Щоб показати різницю між загальними та обов‘язковими результатами навчання, Лілія Гриневич продемонструвала закладені в стандарт положення, що мають розвивати академічну доброчесність у дітей.
«Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. Якщо ми пропагуємо в школі сприйняття списування як допомоги, а не крадіжки, ми не можемо очікувати інших результатів. Тому погляньте, в цьому стандарті закладено загальний результат навчання «Дотримується норм правової взаємодії». В обов‘язкових результатах навчання це розшивається у конкретніші вимоги. Так, після 2-го класу дитина має «визначати авторство власних робіт. Виявляти повагу до авторства інших осіб». А після 4-го класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів», – повідомила Гриневич.
Вона пояснила, що докладніше реалізація обов‘язкових результатів навчання буде виписана в типовій навчальній програмі.
Окремо міністр зауважила, що разом із стандартом приймаються 4 базові навчальні плани. Зокрема, в них закладено збільшення обсягу вивчення української мови в школах національних меншин.
«Також дуже важливо розуміти послідовність запровадження державних стандартів. За державним стандартом початкової освіти першокласники почнуть навчатись з 1 вересня 2018 року. Стандарт базової школи має стартувати з 1 вересня 2022 року, а стандарт старшої школи – з 1 вересня 2027 року», – сказала міністр.
Чим особливий цей Стандарт
Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту зокрема – навчання, побудоване на компетентностях. Закон “Про освіту” дає таке визначення компетентності: “динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність”. Простими словами це – здатність використовувати знання і навички у своєму житті.
У цьому Стандарті передбачені ті ж самі компетентності, що й у законі:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість та фінансова грамотність.
Проте за словами Романа Шияна, у ньому показано, “як ці ключові компетентності можуть бути реалізовані на рівні початкової школи”.
Наприклад, про підприємливість і фінансову грамотність у Стандарті написано таке: “У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення”.
Як читати новий Стандарт
Стандарт поділено на 9 освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережувальна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна.
У тексті зазначається: “Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей”. За словами Романа Шияна, це одна із найважливіших тез, що є в Стандарті, адже дозволяє розвивати одну й ту ж компетентність наскрізно через усі освітні галузі.
Для кожної освітньої галузі визначено мету, загальні результати галузі (у попередній версії, станом на серпень 2017 року, це називалося загальними цілями) і обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (називалося загальними очікуваними результатами). Конкретні очікувальні результати, що були представлені в минулій версії тексту, зі Стандарту вилучили та опустили їх на рівень Типових освітніх програм.
Мета – це загальний напрям розвитку, за яким має рухатись учень. Наприклад, мета для іншомовної освіти звучить так: “формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей й задоволення різних життєвих потреб здобувача”.
Загальні результати – підпорядковані меті недеталізовані результати, яких має досягти учень у певний період навчання.
Ось такими вони є для іншомовної освіти:
1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;
3) висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;
4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.
Кожен з цих загальних результатів можна розкласти на підрезультати – і це будуть обов’язкові результати навчання. У Стандарті пропонується навчання за циклами (1-2 і 3-4 класи), а отже і формування обов’язкових результатів теж відбувається за циклами.
Наприклад, для першого загального результату на кінцець першого циклу (2 клас) вони такі:
1. Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує.
2. Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно.
3. Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.
4. Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.
5. Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.
6. Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні.
7. Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти.
8. Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується.
Передбачається, що вчитель, плануючи урок, підбиратиме навчальну діяльність таким чином, аби вона допомагала досягати один або одразу кілька обов’язкових результатів. Усі ж результати всіх освітніх галузей формуватимуть 11 ключових компетентностей.
Що ще важливо знати про Стандарт
У цьому документі міститься Базовий навчальний план – тобто кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи. У Стандарті є два Базових навчальних плани – для шкіл з українською мовою викладання і шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини.
У випадку другого – на 70 годин збільшено кількість годин мовно-літературної галузі, аби учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок Природничої, Соціальної і здоров’язбережувальної, Громадянської та історичної і Технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.
Якщо в минулій версії Стандарту запроваджувалася інтеграція предметів, то в цій версії цієї однозначності немає. Повна або часткова нтеграція різних навчальних галузей виділена лише як бажана можливість. Варіанти ж інтеграції винесено на рівень освітніх програм.
Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання. У документі зазначено: “особливості здобувача/здобувачки можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”. Цією фразою підсилюється поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, введене законом “Про освіту”.
Зокрема, у Стандарті зазначено, що обов’язкові резульатати навчання і компетентності мають використовуватись для:
- організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;
- обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
- підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
- підсумкового та поточного оцінювання.
Формувальне оцінювання – це “відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей”. Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою видліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).
У 1-2 класах передбачаєтсья виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне.
У минулій версії Стандарту в загальній частині описувались принципи, на яких базується початкова освіта: цінність дитинства, радість від пізнання нового, принципи здоров’я та безпеки. За словами Романа Шияна, ці принципи вилучили, оскільки деякі співатори Стандарту вирішили, що ними буде неможливо користуватися і їх потрібно додатково інструменталізовувати. Тим не менше, ці принципи “зашиті” в тілі документу – наприклад, в обов’язкових результатах навчання.
Окрім того, Роман Шиян зазначає: “Ми намагалися побудувати Стандарт так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання”.
Джерела: http://osvita.ua/school/reform/59643/, http://nus.org.ua/articles/uryad-zatverdyv-novyj-standart-pochatkovoyi-osvity-shho-tse-oznachaye/
Немає коментарів:
Дописати коментар