Чи варто займатися влітку?

Літо – це пора відпочинку, відпусток і канікул, ягід, купання, ігор і прогулянок. Чи варто займатися влітку? Достатньо просто почитати літературу чи варто підтягувати знання з усіх предметів? А може, варто просто відпочити від школи?

Відпочинок потрібен!
Звичайно, перші тижні дитина повинна відпочити від підручників і зошитів. Дуже важливо, щоб дитина нагулялася, набігалася і награлася з однолітками. Це допоможе забути про проблеми, які накопичилися протягом навчального року, звільнити голову від різних думок, пов’язаних з відповідальністю і навчанням.
Причому така розвантаження повинно бути не тільки у учнів молодшого шкільного віку, але й у підлітків. Просто відпочинок у них буде трохи іншим: тим, і іншим необхідно організувати корисне і здорове дозвілля. Тобто, менше часу проводити біля телевізора чи комп'ютера, більше гуляти, займатися спортом, купатися.

Читання – обов’язкове заняття!
Читати влітку потрібно обов’язково. В залежності від віку дитини, читати треба від 15 хвилин в день. Звичайно, першокласникам читати важче, ніж шестикласникам, наприклад. Однак таким малюкам читати потрібно обов’язково. Цей процес допоможе поліпшити грамотність, розвинути допитливість.
Зазвичай дітям в школі дають список обов’язкової літератури. Але по можливості варто читати та іншу літературу, яка точно зацікавить дитини. Неважливо, що це буде – журнали, книги, газети; детективи, пригоди, казки. Головне, щоб дитині було цікаво, це допоможе прищепити любов до читання. Але робити це потрібно м’яко і без негативних емоцій, батьки не повинні змушувати дитину читати. 

Для вибору цікавої літератури, пропоную скористатися списком за посиланням - https://osvitanova.com.ua/posts/4159-spysok-literatury-na-lito-dlia-uchniv-shcho-zakinchyly-2-klas

Інші заняття
Чи варто писати, читати, повторювати іноземні слова? Тут все залежить від дитини. Якщо дитина вчиться добре, то достатньо буде легкого повторення раз в тиждень. Наприклад, повторити таблицю множення, написати невеликий текст. Якщо ж у школяра є проблеми, варто займатися частіше. В цілому, влітку бажано займатися не довше півгодини на день.
Особливо актуально це для учнів початкової школі. Тут варто позайматися додатково, попрацювати над прописами, раз на тиждень/два писати диктанти, повторювати правила, які важко даються. Якщо погано дається математика, варто кілька разів на тиждень вирішувати приклади, розбирати завдання.
Важливо, щоб дитина сама обирала час для занять. Не потрібно наполягати на ранковому часу, можливо, саме у вашого школяра працездатність підвищується у другій половині дня. Та не потрібно саме змушувати – важливо домовитися і зацікавити. Інколи можна використовувати і невеличкі призи-смаколики (цукерка, морозиво), якщо дитина буде робити успіхи, а головне - буде старатися. 

Можна скористатися посібником з щоденними завданнями - Літні вправи на кожний день "Я іду у 3-й клас" 

Отже, влітку як молодшому, так і старшому школяреві потрібно відпочивати. Але зовсім забувати про навчання не варто.

Свято Останнього дзвоника – радісне й сумне водночас. Для першачків – це щастя ще непізнаваного смаку навчання та шкільної дружби, а для випускників – прощання з дитинством. Хоч у 2021 життя школярів змінилось через пандемію, а у 2022 через війну, однак дуже важливо не втрачати бойовий дух та вірити у світле майбутнє юного покоління.

Безпечні літні канікули 2022

Правила поведінки на час небезпеки та сигналів тривоги.

Безпека дітей під час війни - важливе питання сьогодення. Життя в сучасних реаліях є дуже складним, а знання безпеки життєдіяльності - надважливе як для дорослих, так і для дітей. Саме тому пропоную ознайомитися з інформаційно-просвітницьким проєктом «Безпечні літні канікули 2022». 
В рамках проєкту діти, батьки можуть ознайомитись з порадами, набути найпростіших навичок особистої та колективної безпеки під час воєнного стану. Хочемо зосередити увагу на ПРАВИЛАХ ПОВЕДІНКИ НА ЧАС НЕБЕЗПЕКИ ТА СИГНАЛІВ ТРИВОГИ. Як захистити себе та своїх близьких, опинившись в умовах бойових дій, докладніше в рекомендаціях від ЮНІСЕФ, МВС України: https://uni.cf/3PT3PVO

Міжнародний день захисту дітей

День захисту дітей - один з найстаріших міжнародних свят, відзначається 1 червня. Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерації жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року і вперше його відсвяткували в 1950 році. Потім ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

День захисту дітей в Україні встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім’ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна - дітям" та інших громадських організацій.

Багато країн встановили свято саме у літні дати, аби дати дітям можливість виходити та розважатися на вулиці. Символом Міжнародного дня захисту дитини є зелений прапор, на якому намальовано п’ять фігурок людей різного кольору, які стоять на поверхні Землі. Це символізує об’єднання та розуміння різних народів світу, незалежно від раси та національності. 

Діти - це головна радість і надія для батьків. Вони справжнє майбутнє не тільки для держави, а й для всього світу.

Всеукраїнський онлайн-урок з мінної безпеки

1 червня, у День захисту дітей, усі школярі запрошуються на Всеукраїнський інтерактивний онлайн-урок із мінної безпеки! Активні учасники отримають подарунки від ЮНІСЕФ 📚. Урок проводиться за підтримки УІРО, Міністерства освіти й науки, а також у рамках інформаційної кампанії ЮНІСЕФ з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Національною поліцією України.

Ризик натрапити на вибухонебезпечні предмети є всюди, де велися чи ще ведуться бойові дії. Тому дітям так важливо знати, як розрізняти такі предмети, якої небезпеки остерігатися та як вберегти своє життя.

Урок відбудеться на платформі Zoom та триватиме 40 хвилин.
Під час уроку з інтерактивними завданнями діти дізнаються:
📝 як розрізнити вибухонебезпечні предмети;
📝 де може чатувати небезпека та які знаки попереджають про неї;
📝 як зробити свої прогулянки та пересування безпечними і яких правил вкрай важливо дотримуватися.

У кінці уроку учні зможуть отримати відзнаки та спеціальні подарунки від ЮНІСЕФ 🎁

Зареєструватися на онлайн-урок з мінної безпеки 01.06.22 можна за посиланням - https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSexcWfYliQQQ5d4DrpToFXF7e8xp-POVt_UZHSJ4yFproma-g/viewform

Навчаємось мінній безпеці

ЮНІСЕФ спільно з Державною службою надзвичайних ситуацій та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України підготували серію освітніх відео з песиком Патроном про ризики тих вибухонебезпечних предметів, які можна зустріти на території України, де велись бойові дії 👨🏻‍🚒🐶 

⚠️У першому відео розповідається, що таке вибухові елементи касетних боєприпасів? Як вони виглядають? У чому їхня небезпека та де можуть ховатися ці підступні вибухові предмети?

У другому відео ви побачите протитанкову гранату до РПГ. Цей боєприпас можна зустріти в місцях, де велися бойові дії. Граната до РПГ нагадує спис: має видовжену будову, потовщену на одному кінці. Побачивши такий боєприпас або ж попереджувальний біло-червоний знак, у жодному разі не наближайтеся, не чіпайте! Повідомити про небезпеку людей навколо та зателефонувати 101.

Пам'ятайте головне правило — побачили підозрілий предмет: Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101!

День слов’янської писемності і культури

24 травня науковці різних країни відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято приурочують до дня вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851.
В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року. 

 Утверджуймо імідж високоосвіченої української нації та плекаймо неоціненний скарб – нашу мову. Адже лише любов до власної історії, примноження культурної спадщини свого народу є основами морального та духовного розвитку суспільства.

Наш спільний обов’язок не лише дбати про історико-культурну спадщину, а й забезпечувати розвиток сучасної креативної української культури.