Вітаю з 1 вересня!

 

Поради батькам і вчителям: як включитися у навчальний процес

Велика кількість школярів через війну змінили місце проживання або йдуть в іншу школу через те, що їхній заклад освіти пошкоджений російськими ракетами.
Цьогоріч 1 вересня може стати складним для багатьох українських школярів. У МОЗ закликали батьків і вчителів бути терпимішими до дітей і поставитися з розумінням до того, що діти переживають нині найсильніший стрес.
Вони дали поради батькам і вчителям про те, як розпочати навчальний рік, щоб знизити рівень стресу та уникнути проблем. Слід із розумінням і терпінням ставиться до можливих труднощів у навчанні: зниження концентрації, усунення, погіршення пам'яті тощо.Не варто прискорювати процес надолужування — все поступово згадається. Поясніть це дітям, щоб зняти їхню тривогу. Діти під час навчання можуть щось крутити в руках, кататися на стільці — це не відволікання, а спосіб загальмувати зайві сигнали — і саме так багато хто концентрується. Не забороняйте їм це робити, а навпаки, спробуйте включити такі рухи до навчального процесу.
Коли ми отримуємо складний досвід чи стрес, змінюється наша самооцінка, тому зараз діти живуть у режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Давайте їм невеликі завдання, в яких був би швидкий результат. Відзначайте перемоги. На одне критичне зауваження має бути не менше трьох похвальних реакцій. Пристосування до нових, незнайомих обставин і людей виснажує. Тому зараз школярі можуть бути дратівливішими, швидше втомлюватися.

Джерело: https://vseosvita.ua/news/porady-batkam-i-vchyteliam-iak-vkliuchytysia-u-navchalnyi-protses-74317.html

З Днем Незалежності!

«Ми зустрічаємо цей день у різних місцях. Хтось – в окопах і бліндажах, у танках і БМП, на морі й у повітрі. Б’ється за незалежність на передовій. Хтось – у дорозі, в авто, вантажівках і потягах. Б’ється за незалежність, доправляючи необхідне тим, хто на передовій. А хтось – у смартфоні чи за комп’ютером. І теж б’ється за незалежність – збираючи кошти, щоб тим, хто в дорозі, було що везти тим, хто на передовій. Ми зустрічаємо цей день у різних обставинах, умовах і навіть у різних часових поясах, але з єдиною метою – збереження незалежності та перемога України! Ми об’єдналися. З Днем Незалежності, Україно!» 

Звернення Президента Володимира Зеленського 

з нагоди 31-ї річниці Незалежності України

Прапор - символ слави багатьох поколінь українців, він пов'язує воєдино трудові подвиги і бойові перемоги, наукові відкриття та культурні досягнення.

Цей день є одним з найбільш знакових свят в історії України. Ставлячись з повагою до державних символів України, ми віддаємо дань пам'яті героїчного минулого країни, шануємо непорушний зв'язок часів і спадкоємність поколінь, дбайливо зберігаємо культурні традиції українського народу.

Упевнена, що, дивлячись на полотнище прапора, кожен українець - як житель великої країни - відчуває гордість за свою Батьківщину, за свій великий народ.

Від усього серця бажаю Вам, щоб життя завжди було яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: синім і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Доброго здоров'я, добробуту і щастя кожній родині.

 

РЕСУРСИ ПОЗИТИВНОГО БАТЬКІВСТВА: як стабілізувати себе та попередити емоційне вигорання

 

Про складнощі батьківства не прийнято говорити і, тим більше, – ділитись суперечливими відчуттями, мовби визнаючи, що батьківство – не завжди любов, радість чи гордість за досягнення дитини… що від нього теж можна втомитися. Відчути спустошення, сум, роздратування… Також не прийнято говорити і про емоційне вигорання батьків.

Діти також відчувають емоційну відстороненість значущих для них дорослих і намагаються всіма способами змусити їх «вийти» з такого стану, застосовуючи, в тому числі, небажану батьками поведінку (вередування, суперечки, істерики тощо). Відтак емоційний стан батьків лише погіршується.

 

Ознаки емоційного вигорання 

1. Розсіяність. Зрозуміло, що будь-яка людина, а особливо батьки, через простійну зайнятість не можуть тримати в голові значної кількості інформації. Але якщо розсіяність стає щоденною нормою, це свідчить про настання емоційного вигорання. В такому стані людина може губити речі, забувати, що хотіла зробити або сказати. Чим раніше вона усвідомить причину такої забудькуватості, тим швидше зможете собі допомогти. 

2. Зриви на дитині та партнері(-ці). Людина стає більш дратівливою, ніж зазвичай̆. Кричить на дитину, а потім шкодує про це, розуміючи, що в цьому не було потреби. Члени сім’ї, інші близькі люди зазвичай помічають/відчувають на собі часті зміни її настрою. 

3. Постійне відчуття втоми та виснаження. На питання про самопочуття людина завжди відповідає, що втомилася. Наприкінці дня з останніх сил добирається до ліжка, а вранці так само відчуває себе виснаженою. 

4. Виконанню домашніх обов’язків відходить на другий план. Наприклад, раніше обід міг складатися з трьох страв, а тепер замість різноманітної домашньої їжі членам родини пропонується взяти щось у холодильнику. Якщо донедавна хтось із батьків міг пів дня грати з дітьми, то тепер насилу витримує навіть десять хвилин. 

5. Уникнення контактів та збереження емоцій. Людина, що зазвичай була емоційно відкритою, тепер намагаєтеся уникати спілкування. Знаходить привід не піти, куди треба. Відмовляється відвідувати заходи. Очікувані раніше зустрічі не приносять задоволення і втомлюють.

І ще кілька порад, як уникнути чи подолати емоційне вигорання

Не цурайтеся просити про допомогу. На ваше прохання близькі люди/родичі побудуть з дитиною, заберуть її із садочка чи виконають із нею домашнє завдання. У такий спосіб хоча деколи зніміть із себе частину щоденного навантаження. 

Приймайте недоліки. Усвідомте той факт, що всі люди різні. Ніхто не ідеальний. Почніть ставитися до себе більш поблажливо, приймайте себе такою/таким, якою/яким ви є. 
Відкладіть другорядні справи. Всього не виконати одразу. Краще подбайте про себе, адже виснажені мама і тато не зможуть повноцінно справлятися з батьківськими обов’язками. 
Достатньо спіть. Забезпечте собі стабільний 8-годинний сон хоча б кілька разів на тиждень. Це допоможе уникнути виснаження організму. Навчіться лягати до опівночі та прокидатися не пізніше 7-8 ранку. 
Позбудьтеся почуття провини за власне задоволення. Якщо ви зробили щось заради відпочинку та перезавантаження (залишили малюка з бабусею, а самі пішли розважитися з друзями тощо), не звинувачуйте себе. Пам`ятайте: діти чутливі до емоційного стану батьків, і якщо ті вдоволені й радісні, діти теж відчуватимуть душевний підйом. Однак не впадайте в крайнощі. Тримайте баланс у роботі та відпочинку, а також у всьому, що стосується вас і вашої дитини. 
Регулярно харчуйтеся і гуляйте на свіжому повітрі. Прогулянки по 40 хвилин на день, навіть у місті, можуть істотно поліпшити ваш емоційний стан.