8 травня, в Україні відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».
Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
До Дня пам’яті та примирення 8 травня та до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня Український інститут національної пам’яті продовжує всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни», започатковану у 2020 році. Минулого року на неї відгукнулися десятки людей, і близько 100 родинних історій було викладено у соцмережі.

День радіо

З 1945 року День радіо відзначається щорічно 7 травня і вважається святом працівників всіх галузей зв’язку, радіоаматорів і радіожурналістів.
На сьогодні радіозв’язок пройшов величезний шлях у своєму розвитку, радіотехнології продовжують розвиватися та становити невід’ємну частину нашого 
повсякденного життя. 

Зі святом Великодня!

З Воскресінням Христовим щиро вас вітаю!

Жити в радості й любові від душі бажаю!

Запашною нехай буде Великодня Паска

І до віку буде з вами світла Божа ласка!

 

 

 

35-ті роковини Чорнобильскої катастрофи

26-го квітня Україна відзначатиме 35-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС. Цього дня у 1986-му році стався вибух на четвертому енергоблоці атомної електростанції.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Уроки аварії, події за останні роки наводять на думку, що в новітній технологічній ері людство має повністю змінити погляд на одвічні цінності. Безумовними пріоритетами повинні стати здоров’я людини, право на високу соціально-економічну якість життя, збереження природних умов планети.
Ми повинні пам’ятати, що несемо відповідальність не тільки за сучасний стан довкілля, а й за життя майбутніх поколінь! 

В Україні вивчать стан фізкультури у школах

В Україні стартувало опитування учнів, учителів фізичної культури, директорів шкіл та батьків, метою якого є вивчення стану фізичної культури в школах.
Опитування проводиться Державною службою якості освіти спільно з Комітетом з фізвиховання та спорту Міністерства освіти.
У Державній службі якості освіти зазначають, що в Україні існує ряд проблем, що перешкоджають залученню молоді до рухової активності. Перш за все це низький рівень забезпеченості належних умов для фізичного виховання та рухової активності молоді у закладах освіти, а також недостатнє фінансування спортивно-масових і спортивних заходів.

Також серед проблем називають відсутність інноваційних підходів до проведення уроків з фізичної культури, низьку мотивацію учнів до відвідування уроків з фізичної культури, спортивних гуртків і секцій.
Вагомим стримувальним чинником залишаються і низький рівень кадрового забезпечення, тобто недостатня кількість спеціалістів з фізичного виховання, особливо в сільській місцевості, та недостатнє науково-методичне забезпечення.
Очікується, що ініційоване всеукраїнське опитування дасть можливість сформувати план конкретних дій щодо розвитку фізичного виховання у школах.

Онлайн-анкетування є анонімним і проводиться за чотирма групами респондентів:

анкета для учнів;                               анкета для батьків.

Опитування триватиме до 4 травня 2021 року.

Джерело: http://osvita.ua/school/82294/