Вербна неділя...

 За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. Її ще називають, залежно від регіонів, „шутковою" або „квітною.” 

За легендою, коли Ісус Христос їхав на віслюку, то люди встеляли йому шлях пальмовими гілками, вітаючи Месію. З цього і пішов звичай святити гілки. У південних країнах пальми ростуть, тому до цього часу там святять гілки цих дерев. Але у нас нема пальм, тому наші предки були змушені вибрати якесь інше дерево. Їх вибір впав на вербу, і ми далі притримуємось його: святимо вербові гілки. Та й на ній раніше від інших дерев розпускаються бруньки.

В вербну неділю діти і дорослі збираються на службу Божу в церквах. У кожного в руках вербові гілочки, які зв’язані стрічкою. Після служби, коли священик покропить гілочки свяченою водою, діти стараються якнайшвидше проковтнути по кілька „котиків”(вербових бруньок). Як кажуть у народі, „щоб горло не боліло.” Після Богослужіння дорослі і діти повертаються додому, і, якщо дома є такі, що не були в цей день в церкві, то їх б’ють свяченою вербою. При цьому, той, хто б’є, обов’язково примовляє:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

Або:

Не я б’ю – шутка б’є,

Віднині за тиждень

Буде в нас Великдень!”

Свячену вербу ставлять за образами. Деякі господарі після повернення з церкви садять декілька гілочок на городі. Це, кажуть, сприяє злагоді в родині. Ні в якому разі не можна її викидати: навіть дрібні гілочки треба спалити на вогні. Колись народні знахарі використовували свячену вербу для приготування цілющих напоїв: від ревматизму, від лихоманки, від головного болю.
Свяченою вербою господарі поганяють худобу, коли вперше після зими, виганяють на пасовисько. Це роблять для того, щоб нечиста сила не чіплялася до тварин.
Треба сказати, що звичай святити вербу дуже старий, і традиції, які шанували наші предки, збереглися до наших часів. Це гарне і урочисте свято, яке люблять дорослі і діти: адже можна вдарити вербовою гілочкою, а у відповідь почути: „дякую.”
Від вербної неділі починається активна підготовка до Великодня.

Готуємось до Великодня

27 березня - Міжнародний день театру

27 березня – Міжнародний день театру. Він є універсальною мовою спілкування людини з буттям. Одне з найстаріших мистецтв, він завжди є осмисленням актуального і реакцією на нього. Театр залишається надією гуманізму, дає людині шанс зберегти і утвердити гідність, дає шанс на виживання.

Міжнародне свято театральних службовців було засноване в 1961 році. Його творцем став IX конгрес Міжнародного інституту театру. Девіз цього свята: «Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами»

Нехай в театрі всього лише маски,

Але вони, як живі,

Нас радують уявлення і яскраві фарби,

Вашим талантом ми приємно здивовані.

Від щирого серця вас з днем ​​театру вітаємо,

Радості, удачі, щастя бажаємо,

Нехай ваш талант все яскравіше розквітає,

Нехай Господь завжди оберігає.

Йдемо на весняні канікули. До школи 2 квітня.

 

Атмосфера свята, духовності та високої культури, або поїздка до ТЮЗу

27 березня ми святкуємо особливий день, коли гра перетворюється у справжнє життя – Міжнародний день театру. 

Він є універсальною мовою спілкування людини з буттям. Театр залишається надією гуманізму, дає людині шанс зберегти і утвердити гідність, дає шанс на виживання.

До Міжнародного Дня театру учні 2-Б класу відвідали Харківський театр юного глядача та переглянули музичну казку за мотивами твору Астрід Ліндгрен “Пеппі Довгапанчоха”. Другокласники поринули у казкову історію про неймовірні пригоди дівчинки, яка потрапляє у місто в якому немає дітей. Таким чином, маленька розбійниця перевертає звичний світ пересічних обивателів догори дриґом. Вона знаходить нових друзів і нагадує про те, що в кожній дорослій людині все ще живе маленька дитина, тільки треба їй про це нагадати!

Ця поїздка залишила учням приємні спогади, шквал емоцій та незабутні враження!

Маємо бажання й надалі подорожувати театрами Харківщини та відкривати для себе багатогранне і різноманітне театральне мистецтво, атмосферу свята, духовності, високої культури.

Ми шлемо найщиріші вітання з Міжнародним днем театру усім театральним діячам, театрознавцям та людям, чиє життя і робота пов’язані з театральною сферою.

Свято котів, котиків, кицюньок

Кіт – це найближча до людини тварина. Наука, яка займається вивченням цього виду тварин, твердить, що кицьки є надзвичайно розумними створіннями. Мало знайдеться в світі людей, байдужих до цих милих, грайливих, ласкавих і дуже розумних домашніх тварин. Любов до них виявилася настільки сильною, що для пухнастих улюбленців навіть окреме свято вигадали — Всесвітній день котів.
Тому у березні учні 2-Б класу святкували «Свято котів, котиків, кицюньок», яке присвятили найніжнішому дню – Дню весни та жіночності.

З метою формування екологічної компетентність учнів, збагачення знань про свійських тварин – котів, розвитку рухової активність, виховання дбайливого ставлення до тварин, бажання брати участь у театралізації, класний керівник Терехова Л.Ю. підготувала для учнів конкурсно-розважальну програму. Діти дізналися про різновиди котів, відгадували котів – героїв мультфільмів та казок, співали пісні про королівство котів, танцювали, слухали хор березневих котів-хлопців, «ловили» мишей, рибалили, бавилися з клубочками та навіть зустрілися з чорним котом із однойменної пісні. Наприкінці свята кожного учня було нагороджено медалями «Місіс кішечка» та «Містер кіт» та всі «кошенятка» 2-Б класу отримали солодощі та гарний настрій від свята.

Виховна робота в школі починається з першого святкового дня - Першого дзвоника, першого уроку, перших вражень учнів початкових класів та їхніх батьків. Завдання педагога: створити відповідні умови для творчого зростання, духовного збагачення особистості, здорової морально та фізично. Коли вільний час дитини заповнений цікавою, пізнавальною, розвивальною діяльністю, адже кожна людина має захоплення, тож і в майбутньому вона стане організованою, успішною, отримуватиме задоволення від своїх досягнень.

«Радісний, творчий настрій дуже важливі для колективної діяльності. Для стимулювання творчості вихованців я намагаюсь створити такі умови, провести такі позакласні заходи, щоб учням було що згадати та принесло користь у майбутньому» - відмітила Людмила Юріївна.