Інклюзивна освіта: відповідаємо на запитання батьків
Поговоримо про особливості спілкування з батьками дітей, які вчаться разом із учнями з особливими освітніми потребами.
Інклюзивну освіту впроваджено. Вже півроку діють нові стандарти освіти, які передбачають включення дітей з особливими освітніми потребами у спільне освітнє середовище. Процес навчання налагоджено. Навички вчителя для роботи в інклюзивному класі сформовано. Більше того – освітній простір облаштовано та й адаптацію учнів проведено. Тобто працюємо, навчаємо. Але відчувається напруженість. У чому ж складність?
Зрозуміло, що перед початком нового навчального року вчителі, які мали працювати в інклюзивних класах, отримали поради та настанови щодо роботи із дітьми з особливими потребами. Розповіли батькам інших учнів, який вигляд матиме навчальний процес в інклюзивному класі. Начебто всім усе зрозуміло. Розпочали навчальний рік.
Теорія зіткнулась із практикою. Батьки інших учнів, хоча й були поінформовані, почали ставити вчителям запитання щодо спільного навчання їхніх дітей та дітей з особливими освітніми потребами.
Так, для нас ще незвична практика інклюзії. Тому добре, що виникають запитання. Це свідчить про те, що люди намагаються усвідомити й прийняти досвід. І треба відповідати на запитання.
Часто батьки учнів ставлять запитання, чи не вийде так, що вчитель приділятиме більше уваги дитині з особливими освітніми потребами. А інші діти отримуватимуть менше турботи і піклування. Тому учні не встигатимуть за навчальною програмою. В кожному інклюзивному класі відкривається посада асистента вчителя – фахівця, який і допомогатиме дитині з особливими освітніми потребами.
То хто ж такий асистент учителя та які завдання постають перед ним? Саме асистент вчителя допомагає дитині з особливими освітніми потребами працювати за програмою. Тому присутність такого учня у класі жодним чином не завадить навчанню всіх дітей.
Дехто з батьків непокоїтися, що їхня дитина, навчаючись в інклюзивному класі, побачить фізичні прояви інвалідності когось з однокласників. Такі занепокоєння трапляються через брак інформації у батьків. Необхідно надати повну інформацію: як буде організовано навчальний процес, як будуть взаємодіяти діти, які функції виконуватиме асистент вчителя, яких фахівців можна буде запросити у разі виникнення проблем. Також варто залучити до обговорення шкільного психолога, щоб разом подолати стереотипи.
А які ще запитання виникають у батьків учнів? Безперечно, їх турбує, чи не буде дитина з особливими освітніми потребами ображати однокласників? Якщо дитину допустили до навчання, то її діагноз дозволяє навчатися нарівні з іншими дітьми. До того ж у класі перебувають учитель та асистент – вони не допустять виникнення проблемної ситуації. А якщо вже трапилось непорозуміння між дітьми, то шкільний психолог завжди допоможе вирішити ситуацію. Увесь клас знаходиться під наглядом дорослих – діти в надійних руках.
Немає коментарів:
Дописати коментар