На громадські обговорення винесли проект переліку осіб з особливими освітніми потребами

Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проект постанови Кабміну “Про затвердження Переліку деяких категорій осіб з особливими освітніми потребами”.
Відповідне повідомлення розміщене на сайті МОН.

“Проект розроблено для забезпечення права громадян, які потребують додаткової підтримки під час освітнього процесу, на здобуття повної загальної середньої освіти“, – пояснили у міністерстві.
У запропонованому переліку є такі категорії осіб:
- особи з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарата; хворобами нервової системи; затримкою психічного розвитку, інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями мовлення (у тому числі з дислексією);
- іншими складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами спектру аутизму);
- особи, яким встановлено електрокардіо-стимулятор або інший електронний імплантат чи пристрій;
- особи, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, визначені МОН спільно з МОЗ;
- особи, які мають захворювання, що потребують постійного медичного нагляду, або періодичного здійснення індивідуальних медичних процедур із забезпечення життєдіяльності людини та/або контролю за її станом;
- особи, які потребують відновлення стану здоров’я у закладах загальної середньої освіти санаторного типу;
- особи, які опинились у складних життєвих обставинах, влаштовані до дитячих будинків сімейного типу, соціально-реабілітаційних центрів, перебувають у школах соціальної реабілітації;
- особи, які проживають на тимчасово окупованій території, або у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;
- особи, які мають статус внутрішньо переміщених;
діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту;
- особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного чи декількох класів, освітніх рівнів;
- особи, які здобувають(ли) повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи мов, або базову чи профільну середню освіту – мовою корінних народів (особи з особливими мовними освітніми потребами). 

Джерело: Нова українська школа 

Міжнародний день без інтернету

Як відомо, у низці святкових дат є таке свято, як День інтернету, але не варто обходити увагою і ще один, хоч і вельми незвичайний свято – Міжнародний День БЕЗ інтернету.
Він відзначається світовою інтернет-співтовариством щорічно в останню неділю січня.
Головна мета цього свята – повністю відволікти людей від комп'ютерів і глобальної мережі хоча б на один день, щоб прожити цей день виключно в «реальному» світі, спілкуватися з іншими людьми винятково «наживо» або присвятити його своєму улюбленому хобі (звичайно ж, не пов'язаного з інтернетом).


Міжнародний день без інтернету: історія і традиції незвичайного свята

Правила безпеки взимку

     

День соборності України

З 1999 року відзначається День соборності України. Тепер щороку 22 січня український народ святкує річницю з моменту підписання так званого акту «злуки», тобто договору про попереднє об'єднання УНР і ЗУНР.
Українська Народна Республіка була створена в січні 1918 року. В цей же час на території, яка раніше входила до складу Австро-Угорщини, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Лідери нових держав зустрілися для визначення умов майбутньої злуки 22 січня 1919 року. Ця подія і поклала початок святкуванню цього свята. Формально цей акт не втілився у створення незалежної держави, проте він став першим кроком до цієї історичної події, яка сталася вже в 1991 році з розпадом СРСР.
В сучасній Україні значення Дня соборності не втратилося. Під час офіційних заходів, присвячених святу, керівники держави наголошують на важливості єдності українських земель, яку необхідно зберігати й надалі, не піддаючись на переконання московитів щодо ментальних відмінностей українського сходу та заходу.

Що треба знати про кір і як захистити себе

В Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. За 2017 рік зафіксовано 4782 випадки захворювання на кір. Ліків від кору не існує, єдиний надійний метод профілактики захворювання — вакцинація. Разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спеціалісти МОЗ відповідають на найбільш поширені питання про кір.

Старий Новий Рік

Старий Новий рік завершує низку новорічних свят, які найбільш активно відзначаються в Україні. 14 січня заведено відзначати Новий рік за старим стилем, який відображає 13-денну розбіжність між юліанським і григоріанським календарями. Вчені підрахували, що з 2100 року його почнуть відзначати вже 15 січня, оскільки різниця між календарями збільшиться на один день.

У наш час це свято так само люблять, як і Новий рік, що відзначається в ніч з 31 грудня на 1 січня. У деяких сім'ях святкування старого Нового року відбувається навіть більш пишно, оскільки до 7 січня віруючі люди дотримуються посту, а отже, не можуть погуляти від душі на Новий рік.

Сьогодні святкування старого Нового року не обходиться і без релігійного підтексту, оскільки 14 січня ще тривають Різдвяні святки. У багатьох регіонах Україні в ніч на 14 січня заведено засівати будинки рідних і близьких пшеницею. Ця традиція символізує побажання щедрого врожаю та достатку в родині. А багатьом людям це свято навіть більше до душі, ніж Новий рік, оскільки воно не несе звичної метушні й гамору, які притаманні 31-му грудню.